...enough alone...
kEEp It sImpLe
Привет, Гость
  Войти…
Регистрация
  Сообщества
Опросы
Тесты
  Фоторедактор
Интересы
Поиск пользователей
  Дуэли
Аватары
Гороскоп
  Кто, Где, Когда
Игры
В онлайне
  Позитивки
Online game О!
  Случайный дневник
BeOn
Ещё…↓вниз
Отключить дизайн


Зарегистрироваться

Логин:
Пароль:
   

Забыли пароль?


 
yes
Получи свой дневник!

...enough alone...Перейти на страницу: 1 | 2 | следующуюСледующая »


вторник, 3 июня 2014 г.
більше, аніж "просто" enough.alone 05:52:38
Якби ти знав, можливо б вигнав, можливо б сказав щось недоречне, можливо б просто пішов. Якби ти знав. Все, що відбувається зі мною на період твоєї відсутності з часом переростає у щось настільки надзвичайно божевільне, що я перестаю це контролювати. Воно виплескується на випадкових перехожих, друзів чи ще когось, але не на тебе. Мені б хотілося вічно тримати у своїх руках тільки твоє тепло, я хочу відчувати тільки твої дотики, цілувати тільки твою ніжність. Вибач.
комментировать 3 комментария | Прoкoммeнтировaть
четверг, 26 декабря 2013 г.
24/12 enough.alone 01:34:46
Я майже вже тебе не пам"ятаю,
Лиш інколи приходиш уві сні...
Собі повторюю, що не кохаю,
Але без тебе - я на дні.

Я майже вже тобою не захоплена
І з плином часу краще все стає
Моїй душі, але вона розтоптана
І тільки гіркістю на присмак віддає.

Я майже вже не відчуваю ніжності
З якою ти до мене доторкавсь
За вікнами ані зими, ні сніжності
А серцю лід нестримно покохавсь

Я майже вже не засинаю з іменем
В устах твоїм, що сильно так болить
Колись й ці рани стануть зцілені,
Але так тяжко з ними доки жить...
Прoкoммeнтировaть
среда, 18 декабря 2013 г.
18/12 enough.alone 01:21:01
Дивилась тобі в очі... Що я там хотіла побачити? Тепло? Можливо. Ти такий болючий, ти такий схожий, ти такий особливий. Є минуле, є теперішнє, а майбутнє? Інколи хочеться просто відкинути все, не думати, що в твоїй голові інша, а моя душа болить за ще невідплаканим, і просто взяти тебе за руку. Просто ніжно так.
Прoкoммeнтировaть
вторник, 15 октября 2013 г.
Рамки? Де вони? enough.alone 21:56:36
Всі рамки в твоїй голові. Одне залишається фактом - якщо ти думаєш, що тобі важко, то тобі дійсно буде важко, якщо ти думаєш, що тебе покинули сили, то вони тебе дійсно покинуть, якщо ти думаєш, що ти так більше не можеш, то яка б ситуація не була, ти все одно здасишся. Отака філософія. Зачасту ми відступаємо за крок до досягення цілі, адже оцей апогей болю настільки засліплює, що немає можливості взяти себе в руки і налаштувати на те, що ти переможеш, що ти будеш вірний собі і твої сили тебе не покинуть, не споглядаючи ні на що. Говорячи про себе, що ти нездара, ти ніби притягуєш до себе невдачі, це доведено не одними пересічними перехожими та і не тільки. Зараз ти поглянь у дзеркало. Що ти бачиш? Облік. А тепер закрий очі. Що ти бачиш? Образ. І от саме цей образ є важливою складовою саморозуміння. Ти повинен бачити його усміхненим, впевненим у собі, впевненим у "завтра". Ось що важливо. Сумувать, впадать в депресію ми завжди встигнемо, але ж коли радіти? Коли усміхатися? Коли, врешті-решт, жити?
Мимоволі ототожнюючи себе з іншими, шукаємо де нам важче. Але чому не спробувати відноситися до ситуації простіше? Чому не можна шукати те, де нам легше, де нам краще і радіти тому, що не все так погано, що не все ще втрачено і що ще є за що боротися?
Так, дійсно, всі рамки в твоїй голові. Саме ти сам забороняєш собі радіти по дрібницях і картаєш себе за так би мовити безглузді вчинки. Якийсь філософ говорив, що на нашу долю випадає стільки випробувань, скільки ми здатні витримати. На мою думку ж, ми здатні витримати все(окрім хіба ядерного вибуху), якщо дійсно цього захочемо. Всі біди від нас самих, адже не така зазвичай велика проблема, як її зображує наш мозок, ми втрачаємо конроль і поглиблюємся у прірву надуманих образ, нещасть,випробувань­... Якщо ти навчишся ламати рамки у своїй голові, то ти дійсно станеш вільним, адже ти будеш відкритий для справжнього щастя.
Прoкoммeнтировaть
понедельник, 1 июля 2013 г.
квартирник enough.alone 19:51:36
Вибірково відриваю ще свіжі спогади із пам'яті. Хочу згадати не твою посмішку, не твої очі, та тільки спробую - переді мною ти. Карі, повні сліз, отак запам'яталось.
Прoкoммeнтировaть
воскресенье, 26 мая 2013 г.
Дякую! enough.alone 19:02:08
Украв із середини скупу печаль, замотав у святкову целофанку і подарував мені на Чотириріччя терпіння.
Прoкoммeнтировaть
суббота, 18 мая 2013 г.
ніч enough.alone 08:46:48
Крадкома хвилини сповзали із циферблату ненадійного годинника. Як же хотілось, щоб вони зупинились, завмерли, дали можливсть залишитись там, саме в ту секунду, в той момент - близько. Ти не хотів іти. А може здалося? Що нафантазував мій безневільний розум задля задоволення своєї самозакоханості? Чи все-ж не хотів... Ця ніч по вінця наповнена розчаруванням, смутком, болем, коханням... Саме коханням. А далі і все інше. Страшно відпускати людину, настільки страшно, що крадкома намагаєшся залишити їй хоча б маленьку частину себе, не помічаючи, що саме тоді віддаєш серце, сповнене надій. А ти відпускаєш. Не дивлячись у слід, впевненою ходою крокуєш до нового майбутнього, такого бажаного і зовсім невідомого одночасно. Крокуєш не обертаючись, все подалі, щоб не з'явилось бажання повернутись. Дріботиш, може хочеш повернути? Та хай, залишай собі. Іншим не належатиме.
Прoкoммeнтировaть
суббота, 30 марта 2013 г.
. enough.alone 18:16:57
Вот и точка. Уже пришло время наконец-то понять и начать с этим жить. Больно? Ну а когда было иначе? И, к тому же, это временная боль. Все пройдет. Должно пройти. Проходит. Сколько должно быть сил, чтобы справляться с безразличием? Вот и я не знаю, у меня закончились. Больше терпеть не могу. Когда-то думала, что сильная, теперь же думаю, что сила приходит на короткий строк, а потом уходит. А с ней и все остальное - воля, любовь, доверие и все такое.
Вот душа, вывернута наизнанку, ищет укрытия в любом жесте, слове, касании, но не получает ничего. И от этого ее ломает еще больше и сильнее. И ничего не исправишь. Да и не надо больше.
Прoкoммeнтировaть
воскресенье, 17 марта 2013 г.
*пробач за те... enough.alone 16:17:54
Пробач за те, що я пишу. І не востаннє
Пригадую, молюсь, щоб пам'ятав.
Намотую на пальці незакінчене кохання,
Що дбала я, а ти собі топтав.
Пробач за те, що подих відчайдушно
Боровсь за місце в серці кам'янім.
Я виплакала все тобі тому що
Не відшукала жаль і біль у нім.
Пробач за те, що мовчки відпустила,-
Вже сил благати більше не було.
Скипіло все, що я коли хотіла,
Все дороге з тобою відбуло.
Прoкoммeнтировaть
четверг, 7 февраля 2013 г.
Відверто? enough.alone 10:06:09
Відверто про себе ніхто ніколи не говорить, навіть найближчим і найдорожчим людям. Кожен у найпотаємніших куточках хоронить якусь неймовірну таємницю, яку нікому ніколи і ні при яких обставинах не відкриє. Не вміємо довіряти.
Де докази того, що нас не обманять? Але... Де ж докази того, що нас підведуть?
Марно сподіватися, що душа витрима всі ті тягарі таємниць, що ми на неї спираємо, їй необхідно відкриватися. У протилежному випадку вона закам'яніє, зачерствіє, стане сталевою... Звідси і випадки депресій, самотності, суму... Що нас доводить до такого відчаю? Власна безрозсудливість. Невміння виплакати тоді, коли потребується, невміння кричати, коли того невимовно просить серце, невміння говорити ті слова, які висвітлюють ваші нестримні почуття...
Відверто... А що я можу сказати? Я болісно недовірлива людина, що прагне сховати в собі всю чуттєвість, щоб нею не скористалися перехожі. В кожному бачу такий же згусток печалі і суму, тому не прагну наближатися, адже знаю, як сама цього боюся...
Все ті ж люди, все ті ж проблеми, все та ж самотність...
Прoкoммeнтировaть
вторник, 8 января 2013 г.
Светская/ enough.alone 21:06:28
Мне нравиться, когда Вы не со мной,
Когда Вас носит блеск событий,
Вы бережно стремитесь быть одной,
Не сожалея, не ища укрытий.

Вам скучно...Что же...Я пойму.
Прощу. Забуду Ваши обещания.
Когда попросите, конечно-же уйду.
Не важно слышать Ваши оправдания.

Вы - Бог. Богиня. Клад. Мой клад.
Терплю все выходки не даром.
Я Вас любил. Таков оклад.
А Вы слова те делаете паром.

Теперь простите. Вы - порок.
Той юности, надежды, пьяного угара.
Счастливой сделать Вас не смог.
Не заслужили Вы такого дара.
Прoкoммeнтировaть
понедельник, 24 декабря 2012 г.
Ці дивні люди enough.alone 22:18:04
Бездушні, хитрі, ненадійні, егоїстичні злидні.
Ненаситні люди, не маючи нічого, що б можна було віддати взайми, забирають собі все чуже, рідне, відривають необхідне з найпотаємніших глибин душ інших.
Що ви зробили для того, щоб щось мати? Заробляли гроші?! Заробляли повагу?! Заробляли?! А як же цінності, ну ті, що моральні, духовні, исокі, чуттєві?...Захорони­ли їх в глибинних надрах чорнющої смерті...
Як ви смієте говорити про належність?! Говорити у підтримку кохання слова "Ти мій"...Це все одно, що сказати - я хочу, щоб ти жив, ну я тебе убиваю. Кохання - це почуття, коли важливе щасття іншої людини...І тут слова ти мій...Це ніби на рабство якесь спирається...
Прoкoммeнтировaть
четверг, 13 декабря 2012 г.
повертатись... enough.alone 23:04:57
Я завжди буду повертатись, не важливо - далеко ти чи поблизу. Тебе чекатиму на станціях кожного видиху, триматиму на прив'язі в думках і не відпускатиму на довгий час крутити оберти навколо чужих планет.
Сягнувши в прірву, бачучи безодню, тримаючи в руках нестримно глибокий страх, зменшується біль, загартовуються очі і, німіючи від попередніх очікувань, застигають спогади... Отримати дозвіл на "подумки"... Лічивши кожну хвилину, що нестримно тягне в минулі безвідповідальні прагнення, уловлюю себе на думці, що відносна... Невільна. Чужа. Боюся...
Я постійно буду повертатись. Криком із найглибших потаємнних закутків, болем, що змушує пульсувати кров'ю в почорнілих від черствості протоках, світанком, що розвіює всі надії, мрійності і задатки щастя. До тебе.
Прoкoммeнтировaть
вторник, 11 декабря 2012 г.
Тобі enough.alone 18:12:54
Настав той момент. Нічого не закриває прохід до серця думкам про тебе. Раніше намагалась втримати їх, заняти їхнє місце іншими, противними самій, думками, а зараз там вільно. Вигнала усих, непотрібних, чужих... Залишилась самотність. Пусто. Було. Доти. Тепер повернувся ти. А я й не прогнала, запросила, постелила, ще й казку наніч зачитала... Який ти мені потрібний зветься.
Прoкoммeнтировaть
воскресенье, 9 декабря 2012 г.
enough.alone 19:32:14
Запись только для зарегистрированных пользователей.
понедельник, 3 декабря 2012 г.
enough.alone 20:44:57
Запись только для зарегистрированных пользователей.
пятница, 2 ноября 2012 г.
=( enough.alone 16:59:59
Думки нахлинули з усіх боків... Чомусь нестримно болісно. Шматочок мого серця прагне чогось неможливого, нездійсненного, надзвичайного. Але як я зможу задовольнити прагнення свого серця, коли навіть прагнення тіла не в змозі відточити.
Що мені від мене самої? Що я роблю? Головне - навіщо?...
Прoкoммeнтировaть
вторник, 5 июня 2012 г.
enough.alone 10:36:36
Запись только для зарегистрированных пользователей.
понедельник, 28 мая 2012 г.
им enough.alone 19:24:23
Страшно? Можливо. Дивно? На всі сто. Що б хотілося змінити? Абсолютно нічого.
День за днем ми проходимо безліч кроків, котрі вже не повернеш. Залишається тільки запитання - для чого? Я сумлінно навчалася у свій час, досягала немало успіхів, а тепер доводиться вірити у щасливий випадок. Ви думаєте, що я шкодую? Аніскілечки. Я хотіла пройти все те, що пройшла і нітрохи не бажаю щось змінювати, адже увесь той шлях привів мене до самої себе. Я робила помилки, як і всі інші, падала, вставала і , роправивши плечі , намагалася йти далі, що б мені це не коштувало.
Завтра, говорять, вирішиться доля всих абітурієнтів цього року...Доля ж декого, можливо, вирішилась сьогодні. Але я так не вважаю. Як на мене, так наша доля вирішується тоді, коли ми обираємо собі супутників по життю...І, як написала одна моя знайома, якщо є поряд люди, які нізащо не відвернуться від тебе, означа, що ти щасливий. І ніякі перевірки і інші незрозумілості не в змозі зробити тобі гірше.
Прoкoммeнтировaть
суббота, 5 мая 2012 г.
...зрадили enough.alone 21:48:08
Відчуття що тебе зрадили
Страшно думати що так
Довіру в серце вгладили
І сіли на чужий літак

Дарували безтурботності
Віщували небуття
А залишили самотності
Напівціле нежиття

Монохромні ще незрілості
Грають в душу каяттям
Вистачатиме сміливості
Відмахнутись почуттям

Може навіть і не зрадили
Може просто краще так
Та довіру в серце вгладили
Й вибрали чужий літак...
комментировать 6 комментариев | Прoкoммeнтировaть
пятница, 4 мая 2012 г.
Чи варто? enough.alone 19:42:16
Сльозами травня дивна ця бентежність
Затягує у смуток тихо за собою.
Віщує знову неправдиву незалежність
Серед чужинців між самотньою юрбою.

Вони стоять, в руках тримають нагороди.
Вони їх варті, та чі не дарма?
Вони стоять, як і раніше, за свободу.
Але їх інший у руках своїх трима.

Така звитяжна дивна насолода
Спостерігати за очима прадідів,
Бо в них ще є ота німа свобода,
Що гартувалась між залежності віків.

Чи знали ті, що билися тоді,
Як зараз просто кожен труд їх здав?
Втопили б прагнення в Дніпрі?
А може б хто і далі воював?

У пам'яті не кожен зберіга,
І молодь вже не та, щоб шанувать.
Подумає ще кожен, коли час його збіга,
Чи варто за таке майбутнє воювать?
Прoкoммeнтировaть
воскресенье, 22 апреля 2012 г.
(я написала тобі) enough.alone 20:29:07
Я написала тобі вірш. Простий, звичайний...Стерла.­Знову ось пишу.У пам'яті моїй гартуєш дивний смуток, що тягнеться хвилинами жалю.
Прости за той нещирий поцілунок, за злість миттєву, неживу. Ти знаєш може, що любила, ніжно, справжньо, назавжди. Прости....Прости.
Я написала тобі вірш, не знаю, як його зітерти. Тобі віддати? Залюбки. Навіщо, правда, тобі така тяжість, він же справжній, як і я.
Бо там мої думки. Там слово в слово кожна жалість. Моя любов, твоя...Була.Ти вчитуйся беззастережно, вміло. І просто тихо зрозумій.
Я написала тобі вірш, у думці, бо просторо там дуже. Тобою вповнюю слова і навіть душу тепер можу. Тихо. Ти помовчиш, бо уже знаєш.
комментировать 2 комментария | Прoкoммeнтировaть
суббота, 21 апреля 2012 г.
не мой, хорош enough.alone 15:41:14
мне кажется, что я уже не тот;
старею я, в хорошем смысле слова!
душа моя и плачет и поет,
и новое мне кажется знакомым.

мне кажется, что я устал играть -
я жить хочу - легко, по-человечьи!
но я не знаю, что тебе сказать,
когда ты руки тянешь мне на плечи.

и кажется, что я тебя забыл..
но это только кажется - я знаю.

ведь без тебя мне даже рай не мил,
да и с тобой мне ад милее рая.
Прoкoммeнтировaть
четверг, 19 апреля 2012 г.
Друзья Гагарина - "Каблуки" (текст) enough.alone 08:47:16
Мы стали, как будто взрослее и ближе друг к другу,
Как будто последнюю танем минуту
Из всех, безответственно брошеных в пропасть, часов
Не прикасайся ко мне ни словами, ни мыслями
Время не вылечит, мы слишком зависимы
От этих напротив зрачков
Не было , нет, никогда и не будет
Двух одинаковых призрачных судеб
В разные наши ушли корабли города.

Ну так брось меня, если получится,
Выстрели в зеркало, чтобы не мучиться,
В сторону, чтоб не задели осколки мои, отойди...
На каблуках по разбитому сердцу...
На каблуках по разбитому сердцу,
На каблуках по разбитому сердцу пройди...

Музыка Друзья Гагарина - "Каблуки"
Прoкoммeнтировaть
среда, 18 апреля 2012 г.
(цей вірш) enough.alone 21:00:42
Ні новизни, ні схематичності,
Думки наповнились величністю,
А розум лине до душі,
Щоб написала ті вірші.

Так день за днем,
Подалі у майбутнє,
Отак вперед ідем,
В житті своїм відсутні.

І рифма палко забринить,
Задуше, змучить, заболить,
Та потім розсміється гучно...
Для мене-в голос,для людей-беззвучно.

Струна душі розірве мертві жили,
Помре за щастя, за любов
І ті думки, що мить заполонили
Я у вірші перекладаю знов.

Слова злітають,знов оце безсоння,
Ці довгі муки і сльоза по підвіконню.
Чудовий день, миттєвостей прибавив.
Та серце не розбудиш,більше не забавиш.

Цей вірш,немов останній
Я напишу,додаючи услід,
Що душу не віддариш по проханню,
Не зможеш холодом стопити лід.

Музыка Yann Tiersen – Comptine d'un autre t : l'apr s midi
Прoкoммeнтировaть
 


...enough alone...Перейти на страницу: 1 | 2 | следующуюСледующая »

читай на форуме:
Хочется кому-то на мозг покапать...
пройди тесты:
"Королева улиц"
читай в дневниках:
А я влюбилась!!!!
Тест: Какая ты знаменитость? http:/...

  Copyright © 2001—2018 BeOn
Авторами текстов, изображений и видео, размещённых на этой странице, являются пользователи сайта.
Задать вопрос.
Написать об ошибке.
Оставить предложения и комментарии.
Помощь в пополнении позитивок.
Сообщить о неприличных изображениях.
Информация для родителей.
Пишите нам на e-mail.
Разместить Рекламу.
If you would like to report an abuse of our service, such as a spam message, please contact us.
Если Вы хотите пожаловаться на содержимое этой страницы, пожалуйста, напишите нам.

↑вверх